Page 39 - Dys
P. 39

39

                         Одним із поширених видів руйнування сталей труб та нафтовидобувного

                  обладнання,  особливо  штанг,  є  корозійна  втома,  характерними  умовами

                  реалізації якої є сумісна дія середовища та циклічного навантаження. Основні

                  закономірності  корозійно-втомного  руйнування  сталі  згідно  з  працями  [105,

                  106] полягають  у наступному: відсутність фізичної границі корозійної втоми,

                  відсутність  кореляції  між  умовною  границею  корозійної  втоми  сталі  та  її

                  механічними  властивостями  чи  корозійною  тривкістю,  чутливість  сталі  у

                  корозивному  середовищі  до  форми  циклу  і  частоти  навантаження,  інверсія

                  масштабного  ефекту,  багатоплощинний  характер  руйнування,  зумовлений

                  значною  кількістю  тріщин  на  початковій  стадії,  неадитивна  дія  концентрації

                  напружень та корозивного середовища.

                         Аналіз  причин  руйнувань  насосних  штанг  нафтових  свердловин  як  в

                  Україні, так і за кордоном показує [7, 9, 15], що більшість відмов спричинено

                  корозійною втомою внаслідок сумісної дії на них навантажень та середовища.

                  Найуразливішими місцями є ніпель різьби і ділянка штанги, що прилягає до

                  головки,  тобто  місце  переходу  гнучкого  тіла  штанги  у  жорсткий

                  з’єднувальний  вузол.  Дослідження  навантаженості  насосних  штанг  [107]

                  свідчать,  що  максимальна  приведена  до  симетричного  циклу  амплітуда

                  напруження  дорівнює  41,7  МПа,  що  є  невисокою.  Однак,  їх  довговічність

                  суттєво  залежить  від  опору  корозійно-втомному  руйнуванню  [108].  Загалом

                  кількість  аварій,  спричинених  корозійно-втомним  руйнуванням  насосних

                  штанг, зростає у перші 2–3 роки експлуатації з подальшим їх зниженням та

                  стабілізацією, а згодом знову поступово збільшується до повного вичерпання

                  ресурсу.  Перший  пік  аварійності  пов’язують  з  недоліками  металургійного  і

                  технологічного  характеру,  тоді  як  другий,  що  настає  після  8–10  років

                  експлуатації,       –     з     поступовим         накопиченням          корозійно-втомної

                  пошкодженості,  що  зумовлює  зменшення  початково  високого  значення


                  границі  витривалості  до  рівня  експлуатаційної  навантаженості.  Тому
                  особливістю експлуатації штанг є низькомплітудне циклічне навантаження з


                  високою асиметрією [109], за якого особливу роль відіграє корозійний чинник.
   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44