Page 37 - Dys

37

На ВК сталі суттєво впливає вміст водню, його характер взаємодії з

металом, стан водню та напруження. За постійного рН розчину та

парціального тиску сірководню [74] визначальним для руйнування є час до

встановлення рівноважного стану.

Згідно з дослідженнями, проведеними у праці [16], сталь втрачає

3
пластичність за концентрації водню 7–12 см / 100 г. Критична концентрація
водню С Н, яка спричиняє необоротні зміни в металі, тобто пошкодженість, для

6
3
сталі API X52 ≥ 4,3∙10 моль/см [97], яка визначена за різким спадом енергії
руйнування зразків з концентратором напружень, наводнених до різної

концентрації (рис. 1.5).

Рисунок 1.5 – Робота локального руйнування А зразків зі сталі API Х52

залежно від концентрації у них водню: 1 – загальна робота; 2 – робота

пластичної деформації; 3 – критична концентрація водню [97].

На чутливість трубних сталей до воднем ініційованого руйнування

суттєво впливає мікроструктура [80, 81, 85, 98–103]. Понижений опір

руйнуванню притаманний межам зерен, він тісно пов’язаний з дефектами

мікроструктури: неметалевими включеннями, металургійними дефектами

тощо. Структурі ферит–голчастий ферит властивий вищий опір

розтріскуванню, а ферит-бейнітній та грубозернистій ферит-перлітній

структурам – нижчий через зародження тріщин на межі мартенсит-