Page 32 - Dys
P. 32

32

                         Іони  водню  знаходяться  у  рівновазі  з  карбонатною  кислотою  та

                  розчиненим  СО 2,  їх  витрата  на  деполяризацію  поповнюється  внаслідок

                  утворення і дисоціації карбонатної кислоти за реакцією [18, 44]:

                                                                                 +
                                                                           -
                                         СО 2 + H 2O = H 2CO 3 ↔ HCO 3  + H .                               (1.5)
                         Карбонатна  кислота  взаємодіє  з  іонами  Fe ,  утворюючи  Fe(HCO 3) 2  та
                                                                              2+

                  FeCO 3,  перший  формує  пористу  плівку,  яка  не  володіє  захисними

                  властивостями,  а  FeCO 3  внаслідок  низької  розчинності  утворює  на  поверхні

                  сталі плівки з захисними властивостями [24, 52, 59, 60, 64–67]:

                                            2+
                                                      2-
                                         Fe  + CO 3  → FeCO 3,                                              (1.6)
                                                         -
                                         Fe  + 2НCO 3  → Fe(НCO 3) 2,                                       (1.7)
                                            2+
                                         Fe(НCO 3) 2 → FeCO 3 + СО 2 + H 2О.                                (1.8)


                                                                                                      –
                                                                                                               2–
                         Для утворення карбонатних плівок важливою є рівновага НСО 3 ↔СО 3 ,
                  яка діє як буфер [52], знижуючи рН води за реакцією:

                                             –
                                                                  2–
                                                        –
                                         ОН  + НСО 3  ↔ СО 3  + Н 2О                                        (1.9)
                         Захисні властивості карбонатів заліза  (FeCO3) [52, 59, 60, 66]  залежать
                  від їх морфологічних характеристик, а також температури: вони поліпшуються

                  за її підвищення вище 60°C. На утворення плівок FeCO3 суттєво впливає, крім

                  температури, також концентрація іонів феруму, оскільки для цього необхідне

                  перенасичення  розчину  іонами  Fe         2+   у  5–10 разів  вище  від  термодинамічно

                  розрахованих  значень  розчинності  [50].  У  продуктах  корозії  переважає

                  сполука  FeOFeCO3  за низьких  концентрацій  іонів феруму  [44],  а  за  високих

                                        3
                  (більше 170 мг/дм ) – сидерит FeCO3, який осаджується на раніше утвореній
                  сполуці  FeOFeCO3,  він  володіє  високими  захисними  властивостями,

                  утворюючи щільну плівку, і суттєво сповільнює корозію.

                         У присутності O 2 карбонат заліза нестійкий, тому пасивні плівки FeCO 3

                  утворюються зазвичай в анаеробних умовах. Оскільки у нафтовій свердловині


                  кисень  може  поступати  у  середовище  із  введеною  водою  або  розчином
                  інгібітору,  то  необхідно  контролювати  його  концентрацію  на  рівні  менше

                                                                           3+
                                                                  2+
                  40 ppm для усунення окиснення іонів Fe  до Fe  [60].
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37