Page 43 - Dys

43

Ефективними інгібіторами є нейтральні та основні азотоорганічні

продукти переробки нафти [4, 27, 29, 124, 132–137]: піридинові, хінолінові

основи та солі, похідні акридину, оксихіноліни, оксипіридини, імідазоліни,

оксиазоліни тощо. На основі досліджень [133, 134, 136] встановлено високу

захисну здатність піридинів та хінолінів і розроблено на їх основі інгібітори для

захисту сталі від корозії, наводнювання, корозійного розтріскування та

корозійної втоми. Це, зокрема, інгібітори серії КХО, серії “Донбас”, серії Д,

ИКТ та ін. Однак, ці інгібітори не відповідають сучасним вимогам до

екологічної безпеки.

Останнім часом актуальним є розроблення екологічно безпечних

інгібіторів для нафтодобувної галузі [27, 125–128].

1.4.2 Інгібіторний захист сталей від корозійно-втомного руйнування

у кислих водних середовищах

На корозійну втому сталі впливає низка чинників, зокрема, напруження,

частота і форма циклів, амплітуда, стан поверхні металу тощо, при цьому

циклічні напруження інтенсифікують протікання анодних реакцій [48].

Основні чинники, які пришвидшують руйнування: наводнювання металу, ЕХ

корозія напруженого металу, хімічна корозія напруженого металу, адсорбція

тощо [138]. Для вияснення механізму інгібування сталі за корозійної втоми

досліджують вплив інгібіторів на швидкість росту корозійно-втомних тріщин

та на окиснення свіжоутворених поверхонь, оцінюючи ефективність інгібітору

в останньому випадку за зміною потенціалу [139, 140].

Інгібітори поліпшують мікрогетерогенність поверхні зразків,

перешкоджають утворенню пітингів та виразок, які служать додатковими

концентраторами напружень. Зокрема, розроблено комбінований захист від

корозійної втоми низьколегованих вуглецевих сталей у кислих середовищах

методом створення на поверхні сталі зміцнених шарів та інгібування
корозивного середовища [138], що дає можливість суттєво підвищити їх опір

корозійній втомі.