Page 46 - Dys
P. 46

46

                         Отже,  встановлення  основних  закономірностей  корозійно-водневої

                  деградації      ферито-перлітних          сталей     обладнання        та     трубопроводів

                  нафтогазової  галузі  та  підвищення  їх  роботоздатності  –  актуальне  науково-

                  технічне завдання.

                         Мета  дисертаційної  роботи  –  встановити  основні  закономірності

                  корозійно-водневої деградації ферито-перлітних сталей з урахуванням складу

                  модельних  пластових  вод  та  виду  експлуатаційного  навантаження,  а  також

                  вивчити  можливості  підвищення  їх  корозійної  тривкості  та  опору  КМР

                  застосуванням екологічно безпечного інгібітору.

                         Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі задачі:

                         1,  Дослідити  лімітуючі  стадії  електрохімічних  (ЕХ)  реакцій,  корозійну

                  тривкість,  опір  ВК  та  КМР  ферито-перлітних  сталей  залежно  від  їх

                  мікроструктури  та  кислотності  водних  середовищ  з  барботуванням  СО 2,  що

                  моделюють пластові води.

                         2.  Диференціювати  вплив  корозійного  та  наводнювального  чинників

                  модельного пластового середовища залежно від його хімічного складу та виду

                  експлуатаційного  навантаження  на  опір  корозії  та  КМР  ферито-перлітних

                  сталей у вихідному та експлуатованому станах.

                         3.  Вияснити  перспективи  інгібіторного  захисту  екологічно  безпечним

                  таніном  сталей  насосних  штанг  від  корозії  та  КМР  у  кислому  водному

                  середовищі з барботуванням СО 2.

                         4.  Вияснити  роль  водню  в  експлуатаційному  розшаруванні  трубних

                  сталей.

                         5.  Дослідити  опір  трубних  сталей  водневому  розтріскуванню  залежно

                  від орієнтації напряму поширення тріщини до напряму вальцювання.
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51