Page 51 - Dys

51

Потенціал зразка реєстрували упродовж не менше 1 год після занурення

у корозивне середовище, приймаючи потенціал вкінці витримки за

стаціонарний, за умови, що зміна потенціалу за останніх 20 хв. не

перевищувала 0,015 В.

При дослідженнях електродних процесів потенціодинамічним методом

потенціал електроду змінювали з постійною швидкістю 0,001 В/с та

реєстрували зміну струму.

За отриманими поляризаційними кривими графічно-аналітичним

методом визначали базові ЕХ характеристики сталі: потенціал корозії E corr,

густину струму корозії i corr та густину дифузійного струму і d.

2.5.2 Дослідження релаксації електрохімічних процесів на

свіжоутвореній поверхні металу

Релаксацію ЕХ реакцій за потенціалу поляризації, рівного потенціалу

корозії, на свіжоутвореній поверхні циліндричних зразків вивчали за кривими

спаду струму в часі після їх навантаження крученням до певної величини

деформації та наступного швидкого розвантаження. Визначали кількість

електрики q, витраченої за окиснення металу свіжоутвореної поверхні при

деформуванні інтегруванням залежностей зміни сили струму в часі.

ЕХ характеристики ювенільних поверхонь визначали на циліндричних

зразках за їх деформування крученням у комірці спеціальної конструкції

(рис. 2.2). Центральну робочу частину досліджуваного зразка полірували,

знежирювали ацетоном, промивали дистильованою водою і осушували, решту

поверхні зразка покривали ізоляційним покривом. Допоміжним електродом

слугував платиновий дріт у вигляді спіралі, а електродом порівняння –

насичений хлоридсрібний електрод. ЕХ характеристики реєстрували за

допомогою потенціостата.

Деформування зразка крученням здійснювали з швидкістю до 0,5 рад/с на
установці з автоматичним записом діаграми “момент кручення – кут

закручування”. По досягненні певної величини деформації активне