Page 51 - Dys
P. 51
51
Потенціал зразка реєстрували упродовж не менше 1 год після занурення
у корозивне середовище, приймаючи потенціал вкінці витримки за
стаціонарний, за умови, що зміна потенціалу за останніх 20 хв. не
перевищувала 0,015 В.
При дослідженнях електродних процесів потенціодинамічним методом
потенціал електроду змінювали з постійною швидкістю 0,001 В/с та
реєстрували зміну струму.
За отриманими поляризаційними кривими графічно-аналітичним
методом визначали базові ЕХ характеристики сталі: потенціал корозії E corr,
густину струму корозії i corr та густину дифузійного струму і d.
2.5.2 Дослідження релаксації електрохімічних процесів на
свіжоутвореній поверхні металу
Релаксацію ЕХ реакцій за потенціалу поляризації, рівного потенціалу
корозії, на свіжоутвореній поверхні циліндричних зразків вивчали за кривими
спаду струму в часі після їх навантаження крученням до певної величини
деформації та наступного швидкого розвантаження. Визначали кількість
електрики q, витраченої за окиснення металу свіжоутвореної поверхні при
деформуванні інтегруванням залежностей зміни сили струму в часі.
ЕХ характеристики ювенільних поверхонь визначали на циліндричних
зразках за їх деформування крученням у комірці спеціальної конструкції
(рис. 2.2). Центральну робочу частину досліджуваного зразка полірували,
знежирювали ацетоном, промивали дистильованою водою і осушували, решту
поверхні зразка покривали ізоляційним покривом. Допоміжним електродом
слугував платиновий дріт у вигляді спіралі, а електродом порівняння –
насичений хлоридсрібний електрод. ЕХ характеристики реєстрували за
допомогою потенціостата.
Деформування зразка крученням здійснювали з швидкістю до 0,5 рад/с на
установці з автоматичним записом діаграми “момент кручення – кут
закручування”. По досягненні певної величини деформації активне