Page 205 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

205

За вищої роздільної здатності показали, що в сталі 17Г1С у вихідному

стані реалізується в’язкий механізм руйнування, спричинений зародженням і

ростом порожнин навколо включень, витягування перетинок між якими аж до

їх розриву формувало ямковий рельєф зламу (рис. 4.15б, в). На фоні подібного

в’язкого рельєфу з ямок відриву в експлуатованій сталі виявили елементи у

вигляді довгих розшарувань (рис. 4.15д). Однакова спрямованість та

відповідна віддаль між ними дає підстави пов’язати їх з металографічно

виявленою текстурою сталі у діаметральному перерізі трубних елементів (адже
осьові зразки зруйнувалися у площині, яка відповідає діаметральному перерізу

труби). На зламі сталі 17Г1С у вихідному стані такі розшарування були скоріше

винятком з правила. Тому їх наявність на зламі експлуатованої сталі вважали за

фрактографічну ознаку ослаблення когезії між суміжними прошарками

феритних і перлітних зерен та полегшення формування пошкоджень вздовж

меж їх розділу за дії складних силових умов тривалої експлуатації на газогоні,

додатково підсилених окрихчувальним наводнювальним впливом.

На зламах експлуатованої сталі виявили також витягнені, але плиткі

фрагменти з відносно гладким рельєфом, поверхня яких була нормально

орієнтована до напряму дії напружень розтягу (рис. 4.15е). На їх дні

спостерігали ланцюжки з дуже дрібних ямок (подекуди до 0,1 мкм), які
вважали за осередки зародження таких розшарувань. Водень, накопичений в

цих дрібних порах під час експлуатації, сприяв руйнуванню перетинок між
найближчими з них і полегшував формування плитких розшарувань.

Характерні практично паралельні сліди виходу ліній ковзання на поверхню

таких плитких розшарувань спричинені деформацією зсувом перетинок між

суміжними з ними розшаруваннями під час їх злиття між собою.

Дископодібні плиткі ямки раніше спостерігали на зламах зразків на

розтяг неексплуатованої сталі після її наводнювання [330]. Виявлена нами

особливість зламів зразків з експлуатованої сталі дає підстави стверджувати,

що дископодібні фрагменти зумовлені впливом не лише наводнювання, але ще

і пов’язані з текстурою сталі. Вона сприяла розшаруванню металу вздовж меж

між суміжними прошарками фериту і перліту із зниженою когезією між ними