Page 202 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

202

Таблиця 4.4 – Механічні властивості трубних сталей у вихідному стані

Марка сталі σ , МПа σ , МПа δ, % ψ, %
В
0,2
17Г1С 565 483 26,0 78,0

Х60 585 485 23,5 82,0

X70 615 521 22,3 73,4

10

, % 0  

  в  0,2

-10
1
2
3
-20

Рисунок 4.14 – Зміна характеристик міцності σ , σ та пластичності δ, ψ
В
0,2
сталей 17Г1С (1), Х60 (2) і Х70 (3), після 30, 25 та 37 років експлуатації на

магістральних газогонах відповідно, відносно даних у вихідному стані.

Після експлуатації виявили незначне зміцнення (за характеристиками σ
В
та σ ) досліджених сталей за одночасного зниження (для сталей 17Г1С і Х60)
0,2
або практичної незмінності (для сталі Х70) їх характеристик пластичності δ і ψ

(табл. 4.4, рис. 4.14). Причому найбільше зміцнилася сталь 17Г1С (її значення

σ зросло на 11 %, а сталі Х70 – на 4 %). Це певною мірою могло бути
В
зумовлено дещо вищим вмістом вуглецю в експлуатованій сталі 17Г1С

порівняно із сталлю у вихідному стані. Адже саме його вміст визначає рівень

міцності сталей низьколегованого прокату. Проте, в сталі Х60 у вихідному

стані і після експлуатації вміст вуглецю був практично однаковий (табл. 4.3),

але її міцність після експлуатації теж зросла (до 8 %). Отже, зміцнення сталей

пов’язане не лише з вмістом в них вуглецю, але і з деградацією сталей

(зокрема Х60) за час їх тривалої експлуатації. Характеристики пластичності