Page 159 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

159

Основними компонентами сталей є ферит з включеннями цементиту та

оксидів. Включення мають більш позитивний електродний потенціал, ніж

ферит. За впливу розчину електроліту неоднорідна структура на мікрорівні

призводить до появи на поверхні їх контактування численних гальванічних

мікропар між неметалевими включеннями, які виконували роль катодів, та

ділянками фериту як анодних ділянок. В результаті активації мікрогальванічних

пар ферит як структурна складова розчиняється (особливо активно вздовж меж

з неметалевими включеннями). Таким чином, на зламах зразків залишаються

лише великі і глибокі отвори діаметром 5…30 мкм на місці розташування

включень (рис. 3.29в, е). Подібні ямки виявляли на зламах дуплексних сталей,

випробуваних за впливу штучної морської води [304]. Їх появу також

пов’язали з розчиненням феритної матриці в околі неметалевих включень.

Таким чином, підсумовуючи вище сказане, прийшли до висновку, що за

контакту вуглецевих сталей з корозивним середовищем процес відшарування

включень від матриці інтенсикувався і, як наслідок, основна фрактографічна

ознака деградації вуглецевих сталей ставала ще очевиднішою.

Особливістю руйнування сталі (4) аркового перекриття залізничного

вокзалу у Вроцлаві, крім описаних розшарувань, стали великі ділянки

крізьзеренного відколу з типовим рельєфом річкових візерунків. Ці крихкі
ділянки домінували в перетинках між паралельними розшаруваннями вздовж

ланцюжків неметалевих включень з феритною матрицею (рис. 3.29а). Така
ознака додаткового окрихчення сталі з практично феритною структурою після

її тривалої експлуатації корелює з мінімальними значеннями характеристик
пластичності для цієї сталі порівняно з іншою вуглецевою сталлю за

випробувань в середовищі (рис. 3.26). Ці крихкі відколи на фоні в’язкого

руйнування вважали фрактографічною ознакою, пов’язаною з впливом

наводнювання експлуатованої сталі після понад 100 річну експлуатацію. Цей

висновок узгоджується з відомими літературними даними про те, що водень

може сприяти деградації сталей під час їх тривалої експлуатації [305], а також

під дією водню сталь додатково окрихчуються [306, 307]. Зокрема за розтягу