Page 161 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

161

дощу була відсутність неметалевих включень на зламах зразків, що вважали

доказом повної втрати їх зв’язку з матрицею.

а б

Рисунок 3.30 – Фрактограми в центрі зламів зразків сталі (6) Центрально-

Поморського мосту, отриманих за випроб повільним розтягом в середовищі.

Разом з тим аналіз зламів зразків сучасної сталі Ст3 (8), випробуваних на

корозійне розтріскування в середовищі кислотного дощу, не виявив значних

фрактографічних особливостей порівняно з властивими за випроб у повітрі.

Зрозуміло, що навіть у вихідному стані кількість включень, що зберегли

зв'язок з матрицею за впливу середовища, була меншою, ніж за випроб у

повітрі. Їх щільність на поверхнях зламів сталі (8), отриманих за випробувань

у повітрі та в середовищі кислотного дощу, відрізнялася не більше ніж на 15%.

3.3.3 Ударна в’язкість сталей кінця ХІХ сторіччя після їх тривалої

експлуатації за впливу кліматичних чинників

Аналіз ударної в'язкості експлуатованих сталей кінця ХІХ сторіччя з

елементів конструкцій Вроцлава та сучасної сталі Ст3 у вихідному стані не

виявив її однозначний зв'язку з вмістом вуглецю в тривало експлуатованих

сталях (табл. 3.8, сталь 4 – 6). Найнижче значення ударної в'язкості отримали

для сталі з аркового перекриття залізничного вокзалу (4) з мінімальним

вмістом вуглецю, а саме ударна в'язкість сталі (4) у понад 16 разів нижча за