Page 293 - Korniy_dyser

293

Рисунок 8.4 – Розташування адсорбованих молекул СО на поверхні

нанокластера платини PtCo

Енергію зв’язку визначали різницею між розрахованими повною

енергією системи нанокластер–адсорбат і сумою повних енергій

нанокластера та адсорбата. Розрахунки адсорбції СО здійснювали в

перпендикулярному положенні зв’язку в молекулі до поверхні та для трьох

різних місць адсорбції – надатомному (А), містковому (B) та міжвузловому

(H). Розраховували енергію зв’язку, віддаль молекули СО до поверхні, заряд

на атомах, електронну густину та віддаль у молекулі. Розрахунки свідчать

про лінійну адсорбцію молекули СО через атом C на поверхні нанокластера,

що підтверджує дані, отримані в [173]. Це може бути пояснено тим фактом,

що найвища зайнята молекулярна орбіталь (HOMO) (5σ) і найнижча вільна

молекулярна орбіталь (LUMO) (2π*) СО розташовані на атомі C. Таким

чином, це місце є кращим для зв’язування з поверхнею. Молекули не

дисоціюють після адсорбції, і основна частина зв’язків домінує в d-зоні

поверхні платини. Молекула CO залишається фактично нейтральною.

Основні результати наведено в таблиці 8.2. Як видно із отриманих

даних, енергетично найбільш вигідна адсорбція СО у міжвузловому

положенні, оскільки енергія зв’язку в цьому положенні найбільша. Слід