Page 288 - Korniy_dyser

288

РОЗДІЛ 8
КВАНТОВО-ХІМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ДЕГРАДАЦІЇ БІНАРНИХ

НАНОЧАСТИНОК ПЛАТИНИ ОТРУЮВАННЯМ ЇХ ПОВЕРХНІ
МОНООКСИДОМ ВУГЛЕЦЮ ТА СІРКОВМІСНИМИ СПОЛУКАМИ

Присутність домішок у робочому середовищі низькотемпературних

паливних комірок суттєво знижує каталітичні властивості наночастинок

платини. Це пов’язано із отруюванням їх поверхні та зміною корозійно-

морфологічної стабільності. Із використанням квантово-хімічного методу

ТФГ нами вивчено механізми та закономірності взаємодії монооксиду

вуглецю, сірководню та діоксиду сірки з бінарними нанокластерами

оболонкової структури Pt nMe m.

8.1 Геометрична та електронна структури молекул монооксиду

вуглецю, сірководню та діоксиду сірки

Спочатку нами здійснено квантово-хімічні розрахунки електронної та

геометричної структури молекул монооксиду вуглецю, сірководню та

діоксиду сірки, які пізніше використовували для розрахунку їх взаємодії з

поверхнею нанокластерів.

Згідно з теорією молекулярних орбіталей електронна структура

атомних і молекулярних орбіталей молекули СО (рис. 8.1а), яка має 10

2
2
2
2
2
валентних електронів, є наступною (рис. 8.2): [( s) ( s*) ( x) ( y) ( z) ] [399].
У молекулі СО два електрони займають 1-молекулярну орбіталь (утворена
із 2s-орбіталі кисню і 2s- і 2p x-орбіталей вуглецю), потенціал іонізації цього

-зв’язку рівний 49 еВ. Із двох атомних орбіталей р y і p z вуглецю та кисню

виникають дві молекулярні зв’язуючі орбіталі 1 y і  z, що утворюють -

зв’язок, іонізаційний потенціал якого складає 16,6 еВ. Невеликий внесок в

енергію зв’язку вносять 2*- і 3-орбіталі, на яких розподілені решта 4

електрони молекули СО. 2-Розрихлююча орбіталь в цілому побудована з