Page 292 - Korniy_dyser

292

Як видно з наведених даних, використання різних методів і базисів дає
невелике відхилення від експериментальних значень віддалей та кутів для

молекул. У випадку молекули СО достатньо точні значення дає
напівемпіричний метод РМ6. Для трьохатомних молекул найкращі

результати дає метод функціоналу густини з функціоналом B3LYP у
розширеному базисі 6-311+G(2d, 2p). Базис LANL2DZ, очевидно, не

підходить для розрахунку молекул, які складаються із атомів водню, кисню,

сірки та вуглецю. Тобто для розрахунків адсорбції вказаних молекул на

бінарних нанокластерах платини необхідно використовувати два базиси в

методі функціоналу густини – один для перехідних металів, а інший для

легких атомів.

8.2 Розраховані характеристики взаємодії молекули СО з поверхнею

чистого та бінарних нанокластерів платини

Розрахунки виконували в рамках теорії функціоналу густини з

використанням гібридних функціоналів perdew91 та B3LYP (обмінний

функціонал Бекке-3 у комбінації з нелокальним кореляційним функціоналом

Лі, Янга і Пара) за допомогою програмного пакета NwChem 6.1. Для кисню і

вуглецю застосовували стандартний валентно-розщеплений базисний набір

6-31G (d) з поляризаційними 3d-орбіталями.

Для розрахунків взаємодії СО з поверхнею чистого нанокластерів

платини розглядали адсорбцію однієї або двох молекул СО (рис. 8.4) в

симетричних положеннях (Додаток А). Для адсорбування СО вибирали на

нанокластері поверхню кристалографічної орієнтації (111), яка містила 9

атомів. Для визначення енергетики взаємодії молекули СО на поверхні

нанокластерів розраховували зміну повної енергії нанокластерної системи за

наближення молекули до поверхні. Таким чином діставали потенціальні

криві взаємодії, на яких мінімуми відповідали основним стабільним

енергетичним станам, а максимуми свідчили про перехідні стани.