Page 75 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ
P. 75
75
поперечних зразків. При цьому чутливість двох характеристик пластичності
неоднакова – відносне звуження сталі 17Г1С, експлуатованої впродовж 40
років, впало у 2,5 рази для поперечних та втричі для поздовжніх зразків.
Зміни менш істотні, зокрема, для поздовжніх зразків воно знизилось від
22,8% до 19,1%, що свідчить про комплексний вплив водню: окрихчення,
яскраво відображене разючим спадом , та формування дефектів, розкриття
яких вносить вклад у подовження зразка під час експерименту, тим самим
недооцінюючи величину відносного видовження [25, 101, 158–161].
Фрактографічні дослідження вказують на наявність напрямленої
пошкодженості в сталі, зокрема, розшарування та вторинне розтріскування
уздовж напрямку текстури.
Досліджували деформаційні характеристики трубної сталі за
одновісного розтягу зразків різної орієнтації [170]. Показано вищу
деформірну здатність сталі уздовж напряму вальцювання, коли площина
руйнування перетинає волокна текстури, порівняно з випадком коли
руйнування відбувається паралельно текстурі, зароджуючись на міжфазній
межі між смугами фериту та перліту.
Ударну в’язкість найчастіше використовують для характеристики
механічного стану металу, через доступність та простоту випробувань.
Встановили [172], що ударна в’язкість KCV трубопровідної сталі Х60 після
25 років експлуатації для осьових і радіальних зразків різниться майже у 6
та 9 разів відповідно для вихідного та експлуатованого станів.
Аналогічні результати отримані і низці інших робіт на сталях із
вираженою текстурою, зокрема, нафтогазо- [106, 178–180] паропровідних
[181, 182], сталях морського обладнання [24, 183–185]. В окремих випадках
через переорієнтацію тріщини у поперечних зразках перпендикулярно до
магістрального напряму її поширення не вдавалося досягти руйнування зразка
[179] і відповідно, встановити реальне значення його ударної в’язкості.
Суттєві відмінності в опорі крихкому руйнуванню вздовж і впоперек
текстури за цією характеристикою виявили в тривало експлуатованих
