Page 78 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

78
і вуглекислого газу) бетону, 2) використання хлоридовмісних

протиожеледних реагентів. Сумісна дія згаданих чинників під час

експлуатації призводить до швидкої депасивації поверхні арматури.

Зокрема, вказують, що середня тривалість експлуатації ЗБ конструкцій до

початку корозії арматури становить 5…15 років [190], при цьому первинні

руйнування бетонного покриву та оголення арматури мостових споруд

спостерігають уже в перші 5 років експлуатації.
Таким чином, корозія арматури суттєво загострює проблему цілісності

залізобетонних конструкцій [191–193]. Зважаючи на те, що тривалість їх

експлуатації інколи сягає сторіччя, навіть незначна корозія може мати

суттєвий вплив на цілісність таких конструкцій. Стверджують [194], що об’єм

утвореної іржі, що відповідає зменшенню діаметра кородуючого арматурного

прутка всього на 10–50 мкм, може спричинити появу тріщин у бетоні.
Формування захисної плівки на арматурі у середовищі порової рідини,

що має лужну реакцію з рН≈12,5 [195], залежить від багатьох факторів,

зокрема, складу бетонного розчину і його рН, температури, стану поверхні

стального прутка тощо [190, 196, 197]. Впродовж експлуатації рН порової
рідини знижується через вплив атмосферної вологи, солей-активаторів

корозії, кислих газів тощо, і захисні властивості втрачаються. Продукти
корозії (оксиди та гідроксиди заліза) займають в кілька разів більший об’єм

порівняно з вихідним металом [193, 198] і, накопичуючись на межі
арматура–бетон, створюють там внутрішні напруження, що призводять до

розтріскування і викришування бетонної матриці [199].

1.5.2 Методи оцінювання міцності адгезивного зв’язку арматури з

бетоном

Зчеплення арматури з бетоном – це механізм взаємодії, який

забезпечує силовий перехід між арматурними стержнями та оточуючою

бетонною матрицею, забезпечуючи тим самим композиційну дію двох