Page 77 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

77
транспорту водню в металі, можливе переорієнтування фронту тріщини),

розвинуту впродовж експлуатації пошкодженість. Систематизація умов

випробувань трубних сталей, які забезпечують врахування згаданих чинників,

дозволить підвищити чутливість оцінювання експлуатаційної деградації

трубних сталей, а також впливу корозивно-наводнювальних середовищ на

сталі залежно від структурно-механічного стану.

1.5 Деградація зчеплення арматури з бетоном за впливу

корозивно-наводнювальних середовищ

1.5.1 Основні чинники втрати цілісності залізобетону за

експлуатаційних умов

Залізобетонні (ЗБ) конструкції, як правило, проєктують на десятки

років, і довготривала експлуатація за постійно зростаючих робочих

напружень та дії навколишнього середовища може призвести до їх
експлуатаційної деградації. Слід розрізняти деградацію власне бетонного

каменю, яка полягає у його карбонізації [187, 188] шляхом взаємодії з
вуглекислим газом та вологою повітря, що призводить до зміни його

структури, щільності, зниження рН порової рідини, та деградацію ЗБ як
композиту, роботоздатність якого забезпечується міцним адгезивним

зв’язком між сталевою арматурою та бетонною матрицею. Водночас

карбонізацію бетонного каменю можна розглядати як першу стадію

деградації ЗБ, адже саме зниження рН бетонного покриву і зростання його

проникності для корозійно-активних іонів є причиною розвитку корозійних

процесів на поверхні арматури, що з часом призводить по порушення адгезії

арматури з бетоном.

Автори [189] відзначили такі ключові чинники деградації ЗБ

конструкцій: 1) висока водо- та газопроникність (головним чином для кисню