Page 80 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

80

Рисунок 1.13 – Послідовність встановлення втулки та випробування на

зчеплення затверділого бетону

що включає коронкове свердло, шліфувальний круг для підготовки плоскої

опорної поверхні, фрезерний інструмент для вирізання канавки для зачеплення

пластини та розклинювальний інструмент для фіксації втулки в пазі.

Встановлена в такий спосіб міцність на висмикування характеризує міцність

бетону в конічній області, обмеженій головкою вставки та підтримувальним

кільцем.
При випробуванні безпосередньо на об’єкті, за поверхневої

установки, міцність на висмикування вказує на якість зовнішнього шару
бетонних елементів і може бути корисною для оцінки захисного бетонного

покриття арматури ЗБ елементів. Такі втулки часто встановлюють у вже
пошкоджених місцях, критичних з точки зору цілісності конструкції. Для

певного складу бетону, конфігурації втулки та умов навантаження є

кореляція між міцністю на висмикування і міцністю бетону на стиск [200].

Таким чином, цей метод скоріше характеризує якість бетону навколо втулки,

чим власне міцність на межі метал–бетон.

Враховуючи особливості реалізації стандартного методу,

запропоновано його адаптацію для випробувань саме арматурних прутків

[201]. У цьому випадку арматурний стержень розміщений коаксіально в

бетонному зразку і з обох боків виходить з бетонної матриці (рис. 1.14).

Один край прутка навантажують розтягом, а на іншому вимірюють відносне

зміщення прутка відносно бетонної матриці.