Page 56 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

56
Електроліти, які використовують для катодного наводнювання, часто

містять речовину, яка пригнічує рекомбінацію водню до Н 2, таким чином

сприяючи тривалішому перебуванню атомарного водню на поверхні зразка

і його абсорбції. До таких речовин належать тіосечовина (NH 2) 2CS, тіоціанат

амонію NH 4SCN, оксид миш’яку As 2O 3 та деякі інші сполуки [79]. Для

наводнювання трубопровідної сталі рекомендують як кислі та лужні

електроліти, часто з додаванням сповільнювачів рекомбінації водню [83, 84].

За тривалої катодної поляризації досягається насичення зразка воднем та
його рівномірний розподіл у гратці металу. Наведені вище параметри

наводнювання впливають як на сам рівень насичення, так і на час,
необхідний для його досягнення. Зокрема, виявлено [82], що форма пухирів

і морфологія внутрішніх тріщин залежать від прикладеної густини струму.

У роботі [85] наводнювали трубопровідну сталь X80 в 1н розчині H 2SO 4 з

2
2
2
0,2 г/л тіосечовини при 1 мА/см , 10 мА/см та 30 мА/см . Лише перша
густина струму наводнювання не призвела до ВР та утворення блістерів,
однак спричинила значне зниження пластичності сталі за подальших

випробувань на розтяг. За однакової густини струму пошкодженість сталі

після її наводнювання з лужного (0,1 н NaOH + 10 г/л тіосечовини)

електроліту менша порівняно з кислим (1 н H 2SO 4 + 5 г/л тіосечовини) [82].

Для випадку, коли дослідження вимагають гарантованої стабільності

поверхні під час наводнювання для отримання достовірних результатів
випробувань, розроблено електроліт на основі бури [86], який забезпечує

цілісність поверхні на нанорівні під час наводнювання.
Різниця між методами наводнювання та можливий вплив

використовуваного способу наводнювання на результати лабораторних

експериментів для оцінки ВК вивчені не повністю і все ще є предметом

дискусій [87]. ЕХ наводнювання вважають жорсткішим методом насичення

металу воднем порівняно з впливом газоподібного водню, і воно скоріше

призведе до ВР [82, 88]. Проте ЕХ методи наводнювання переважають через

відносну простоту та безпечність їх реалізації, тоді як наводнювання з газової

фази, як стверджують в [89–91], мають має певні недоліки. Першочерговим