Page 51 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ
P. 51
51
Рисунок 1.4 – Схематичне представлення механізму HELP [58]
Вважають, що зростання мобільності дислокацій може бути
спричинено такими факторами [41, 64, 65]:
• Водень зменшує сили відштовхування між дислокаціями та
перешкодами на їх шляху (наприклад, вторинними фазами, розчиненими
атомами та іншими дислокаціями), створюючи екранувальний ефект.
Зниження енергії взаємодії збільшує рухливість і проковзування дислокацій і
зменшує рівень напружень, необхідний для пластичної деформації в
локальному об’ємі. Воднем ініційований екранувальний ефект характерний
першочергово для крайових дислокацій, однак він виявлений і для гвинтових.
• Водень знижує границю плинності матеріалу. Це явище відоме як
водневе знеміцнення. Його прояв залежить від виду матеріалу, наявності
домішок у ньому, швидкості деформування, температури та низки інших
чинників [35, 66, 67]. Наприклад, за низьких температур та швидкостей
деформації ступінь знеміцнення, спричинений воднем, є часто високий для
монокристалів чистого заліза, але досить низький для нікелю та алюмінію.
Попри високу доказовість згаданого механізму, деякі
експериментальні спостереження піддають його сумнівам. Зокрема,
результати випробувань на розтяг підтверджують, що дислокації в сплавах
IN718 і чистому алюмінії сповільнюються воднем. Крім того, результати
моделювання процесів деформування також допускають, що водень може
перешкоджати рухливості дислокацій [63]. Тому зазвичай вважають, що
