Page 48 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

48
існують лінійні, зокрема, дислокації. На мікрорівні метали мають плоскі

дефекти, переважно це межі зерен, а також об’ємні, що включають

включення, виділені фази, пори, межі кристалографічних фаз та

розшарування між ними [25]. Накопичення водню в них призводить до

появи макродефектів, які також здатні акумулювати водень.

Рисунок 1.2 – Типи водневих пасток [45]

Водневі пастки за величиною їх енергії зв’язку можна класифікувати

на оборотні та необоротні. Деякі дослідники вважають, що ця класифікація

є досить умовна і зумовлена скоріше практичними наслідками, а не

виключно тим, чи не перевищує енергія зв’язку певний поріг [46]. Вона

температурно залежна, і пастки, які можуть проявляти оборотність за

підвищених температур, є необоротними за типових робочих режимів

експлуатації конструкції. Тому розглядати оборотність водневих пасток,

зокрема, у сталі, доцільно в контексті експлуатаційних умов досліджуваних

об’єктів. З іншого боку, автори [47] стверджують, що пастки з енергією

зв’язку понад 55 кДж/моль слід визначати як незворотні, а зворотні за

нормальних умов пастки мають енергію < 30 кДж/моль [48]. Зокрема,

енергія зв’язку таких незворотних пасток, як межі мартенситних зерен і ядра

змішаних дислокацій, знаходиться в межах 61,3…62,2 кДж/моль, а меж

сильно розорієнтованих зерен та нерозчинених карбідів – 89,1…89,9