Page 55 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ
P. 55

55
                         1.1.5  Аналіз  способів  наводнювання  для  оцінювання  водневого

                  окрихчення конструкційних сталей



                         Найпоширеніший/загальноприйнятий  метод  дослідження  трубних

                  сталей  на  ВР  –  це  стандарт  NACE  TM0284  [78],  в  якому  зразки  для

                  випробувань занурюють у розчин NaCl, підкислений оцтовою кислотою, або

                  модельний  розчин  морської  води,  насичений  H 2S  за  стандартної

                  температури та тиску. Зразки витримують в такому розчині впродовж 96 год

                  без накладання зовнішнього навантаження, тоді виймають та інспектують на

                  наявність тріщин. Це пришвидшений метод оцінки відповідності сталі для

                  експлуатації в корозивних середовищах, критерієм в якому є неперевищення

                  певного порогу розтріскування за заданих умов і придатний першочергово
                  для сталей, які працюють в сірководневовмісних середовищах, наприклад,

                  нафтових та газових родовищах тощо [50]. Однак, зважаючи на агресивність

                  впливу  середовища  та  певну  складність  у  забезпеченні  реалізації

                  випробувань  з  газоподібним  сірководнем  під  тиском,  досить  часто  їх


                  замінюють альтернативними методами.
                         У  дослідженнях  для  вивчення  взаємодії  водню  з  металами

                  застосовують різні способи наводнювання, це і випробування в атмосфері

                  газоподібного водню, і в рідких корозивно-наводнювальних середовищах.

                  Умови  наводнювання  сталі  впливають  на  появу  дефектності  та  її

                  інтенсивність  [79].  Деякі  автори  вважають,  що  для  розвитку  водневої

                  пошкодженості  у  матеріалі  має  досягатись  певна  критична  концентрація

                  водню [80, 81]. Наводнювання з газової фази, як правило, відбувається за

                  відносно  високого  парціального  тиску  водню  та  при  підвищених
                  температурах.  ЕХ  наводнювання  досягається  катодною  поляризацією

                  досліджуваного зразка і контролюється такими параметрами, як тривалість,

                  температура,        режим      (гальваностатичний          чи     потенціостатичний),

                  прикладена густина струму чи потенціал, тип і концентрація електроліту,

                  шорсткість поверхні зразка [8, 82].
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60