Page 314 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

314
7.27, зразок 3), а з серії зразків після катодної поляризації – наводнений

пруток, незважаючи на те, що він довший (зразки 1 та 2). Слід зазначити, що

висмикування наводнених прутків з бетону не супроводжувалося

викришуванням бетонної матриці навколо арматури. Приймаючи, що сила

зчеплення арматури з бетоном однакова вздовж усієї межі контакту,

розрахували номінальну міцність зв’язку як відношення навантаження за

руйнування до площі поверхні контакту висмикнутого прутка з бетоном

(див. табл. 7.6). Міцність зв’язку, обчислена в такий спосіб, для

ненаводнених зразків коливається в межах кількох MПa, що узгоджується з

результатами інших дослідників [347]. Водночас для наводнених зразків,
попри суттєвий розкид даних, отримали значення значно нижчі. Таким

чином, підтверджено суттєвий вплив катодної поляризації на міцність

зв’язку між арматурою та бетонною матрицею в ЗБ зразках: навантаження,

що спричиняє висмикування наводненого прутка, нижче від 4 до 10 разів

порівняно з контрольними ненаводненими зразками.

Рисунок 7.27 – ЗБ зразки після випроб на зчеплення арматури із бетоном

Зазначимо, що прикладання зовнішнього катодного струму до ЗБ

зразка призводить до відтоку хлорид-іонів від катода (арматури). На явищі

електроміграції ґрунтуються відомі методи відновлення ЗБ, зокрема, та ЕХ

+
+
екстракція хлоридів та підлужнення бетону. Водночас іони K та Na
мігрують у напрямку до арматури (рис. 7.28).