Page 319 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

319
низькоміцних вальцьованих сталей: попереднє електролітичне

2
наводнювання за обґрунтованим режимом (густина струму 1 мА/см у
сульфатному електроліті (рН 3,5) тривалістю 96 год); випробування

поперечних до напряму вальцювання тонких (1,2 мм) пластинчастих зразків

на розтяг. За їх дотримання виявлено окрихчення сталі ВСт3пс після 52 років

експлуатації на газорозподільному трубопроводі – зниження пластичності

за показником відносного звуження основного металу на 34%, поздовжнього

зварного з’єднання на 41%.
3. Розкрито механізм розвитку пошкодженості у низькоміцних трубних

сталях за дії водню, який полягає у послабленні воднем адгезії неметалевих
включень із матрицею з їх подальшим відшаруванням та деформаційним

ростом і злиттям утворених порожнин внаслідок підвищення тиску

молізованого у них водню. Воднево-деформаційний механізм легше

реалізується у сталях, схильних до пластичного деформування, спричиняє

зниження опору металу крихкому руйнуванню та створює передумови для

водневого розтріскування, характерного для високоміцних сталей. Така

експлуатаційна пошкодженість спричиняє схильність низькоміцних сталей до

водневої крихкості, які нечутливі до неї у вихідному стані.

4. Розроблено метод пришвидшеної деградації трубних сталей, що

відтворює розвиток експлуатаційної пошкодженості. Він поєднує

електролітичне наводнювання зразків з їх подальшим пластичним
деформуванням до 3% і низькотемпературним (250 ⁰С) відпуском та ініціює

зміни у металі (пошкодженість), подібні до тих, які спричиняє тривала

експлуатація. Метод дає можливість прогнозувати опір експлуатованих

сталей корозійно-механічному руйнуванню. Встановлено, що лабораторно

деградовані та тривало експлуатовані трубні сталі різної міцності (17Г1С,

АРІ X60 та АРІ X70) у модельному розчині NS4 характеризуються подібною

схильністю до корозійного розтріскування та опором росту корозійно-

втомних тріщин.

5. Запропоновано корозійно-механічний спосіб зупинки росту втомних

тріщин в конструкційних сталях у широкому діапазоні розмаху коефіцієнта