Page 318 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ
P. 318
318
ВИСНОВКИ
У роботі вирішено важливу науково-технічну проблему встановлення
закономірностей та механізмів корозійно-водневого руйнування вуглецевих
та низьколегованих сталей, спричинених експлуатаційною пошкодженістю,
і розроблення методів її оцінювання і прогнозування, а також підвищення
опору руйнуванню. Основні результати зводяться до наступного:
1. Запропоновано та науково обґрунтовано методологію досліджень
впливу газоподібного водню на взаємодію трубних сталей з корозивно-
наводнювальними середовищами, що відтворює дію корозійно-водневих
чинників за умов транспортування водню. Встановлено інтенсифікувальний
вплив барботування газоподібним воднем на корозію трубних сталей
(зниження поляризаційного опору в 4 рази сталі АРІ Х70 та до 5 разів для
17Г1С) та поверхневе воднем ініційоване розтріскування зразків
експлуатованої сталі Х70, що пов'язали зі зміщенням рівноваги реакції
H адс +H адс ↔ H 2 у бік адсорбованого водню, що, в свою чергу, посилює
абсорбування водню металом за реакцією H адс ↔ H абс.
2. Розроблено напівнатурну методику оцінювання водневої крихкості
вуглецевих сталей газорозподільних труб, яка полягає у тривалому (до 18
місяців) витримуванні зразків-свідків у газоподібному водні за тиску
0,3 МПа на стенді полігону у кліматичних умовах, близьких до
експлуатаційних. Встановлено суттєве підвищення концентрації водню у
навантажених до 0,8 0,2 зразках з вуглецевої сталі ВСт3пс та її зварного
з’єднання, від 0,11…0,48 до 0,78...1,32 ppm залежно від стану металу,
ділянки труби та тривалості експозиції (3…12 місяців), за незначної втрати
пластичності (найбільше – на 20% для експлуатованого ЗЗ). Водночас
тріщиностійкість J Iс сталі після 18 місяців експозиції у водні знизилась
майже вдвічі для експлуатованого основного металу (з 37 до 20 Н/мм), а для
експлуатованого зварного з’єднання майже втричі (з 13 до 4,7 Н/мм), що
нижче регламентованого рівня. Систематизовано умови, комплексне
дотримання яких підвищує чутливість оцінювання водневої крихкості

