Page 313 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

313
Зразок катодно поляризували густиною струму 2,6 мA/cм у 3%
2
розчині NaCl впродовж 7 діб. У такий спосіб наводнювався лише один з

двох прутків у зразку (довший), водночас інший пруток не зазнавав

суттєвого впливу –корозійний вплив робочого середовища на нього вважали

несуттєвим за обраної тривалості експерименту. Опісля зразок випро-
бовували на зчеплення арматури з бетоном на установці УМЕ-10Т методом

висмикування прутка за одновісного розтягу зі сталою швидкістю перемі-
щення активного тримача 0,5 мм/хв. Під час розтягу зразка реєстрували

діаграму навантаження–переміщення, на якій фіксували максимальне

зусилля відриву. Відповідні криві наведені на рис. 7.26.

4

3
3

P, кН 2 4

1 2

1

0
0 2 4 6 8 10
L, мм

Рисунок 7.26 – Криві навантаження ЗБ зразків за випробувань на

зчеплення арматури з бетоном: 1, 2 – ЗБ зразки з наводненим прутком;

3, 4 – контрольні зразки з арматурними прутками довжиною 6 і 4 cм (1, 3)

чи 8 і 2 cм (2, 4)

Очевидно, що під час навантаження розтягом ЗБ зразка з двома

арматурними прутками висмикується той пруток, який потребує меншого

зусилля. Під час випробувань контрольної серії зразків на зчеплення (не

наводнених), у всіх випадках зі зразків витягався коротший пруток (рис.