Page 317 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

317

2. Арматурна перлітна сталь, зміцнена ХВ, чутлива до водневого
розтріскування у МР порової рідини бетону за потенціалів поляризації –

–6
-1
–7
1,1 В та нижче, однак ВО проявляється лише за низьких (10 –10 с )
швидкостей деформування.

3. Руйнування гладких арматурних прутків у корозивно-
наводнювальному середовищі починається від її поверхні за механізмом

водневого розтріскування, з одночасним зародженням осередків в’язкого
руйнування у центрі перерізу зразка у прутках після 3-го етапу ХВ внаслідок

дії залишкових розтягувальних напружень, та подальшим злиттям двох

осередків.

4. Розроблено метод оцінювання адгезивної міцності арматури з

бетоном за впливу корозивно-наводнювальних середовищ і встановлено її

зниження до 10 разів після витримування ЗБ зразка впродовж 7 діб у

розчині 3% NaCl за потенціалу –1,2 В. Зниження адгезивної міцності

спричинено електродифузією іонів у шарі бетону та виділенням водню на

поверхні арматури, що окрихчує сталь та сприяє відшаруванню арматури

від бетонної матриці.

5. Методом пришвидшеної корозії арматури анодною поляризацією

встановлено, що за вищої інтенсивності корозійного процесу менша

кількість продуктів корозії спричиняє розтріскування бетонного покриву.

Виявлено нетипове проникання продуктів корозії вглиб бетонної матриці у

3% NaCl та встановлено стадійність їх утворення.

6. Встановлено закономірності зміни характеристик пластичності

перлітних арматурних прутків проміжних етапів ХВ у наводнювальному

середовищі. Виокремлення вкладу опору зародженню і поширенню тріщини

у величині відносного звуження прутків дозволило встановити, що

схильність до зародження тріщини зростає після перших трьох етапів

волочіння завдяки стискальним напруженням на поверхні прутка та

зменшення її шорсткості, однак після 4-го проходу він знижується внаслідок

зростання міцності сталі і накопичення пошкоджень у перерізі прутка.