Page 311 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

311
бетон на адгезивну міцність, а також на сам бетон. Такі дослідження

проведені у роботі і відображені у [343–345, 357].

7.6.1 Конструкція залізобетонного зразка для оцінки впливу

наводнювання на зчеплення арматури з бетоном

Зазвичай для оцінки сили зв’язку арматури з бетоном використовують

модифікації [201, 202] відомого методу [200], за яким визначають міцність
на висмикування металевої втулки із затверділого бетону шляхом

вимірювання сили, необхідної для витягування втулки з оточуючого бетону.

На зразку навколо втулки кріплять підтримуюче кільце, а втулку витягають

із ЗБ зразка з допомогою домкрата.

Згаданий метод має низку недоліків, серед яких [357]:

 Заміряна сила висмикування корелює з міцністю бетону на стиск

лише для конкретної комбінації складу і умов затвердіння бетону та

геометрії втулки, тому передбачає наявність калібрувальної кривої для

зазначених умов випробувань;

 Оскільки втулка, висмикуючись, витягує за собою коносуподібний

шар бетону, що її покриває, отримані значення сили не характеризують суто

міцність зв’язку металу з бетоном.

Зважаючи на це, для дослідження зміни зчеплення арматури з бетоном

внаслідок її наводнювання розробили циліндричні зразки діаметром 10 см

та висотою 10 см з двома арматурними прутками однакової товщини, але

різної довжини, які розміщували по осі циліндричної форми і розділяли

ізоляційною прокладкою. Для виготовлення ЗБ зразків використали гладку

арматуру класу А240С діаметром 12 мм і портландцемент марки ПЦ ІІ/А-К-

400 (водоцементне співвідношення В/Ц = 0,5; співвідношення цемент/пісок

= 1/3; крупним наповнювачем служив гравій фракції 20 мм. Бетонну суміш

поміщали у спеціально виготовлені стальні роз’ємні циліндричні форми.

Масу ущільнювали вібрацією впродовж 10 хв. Зразок виймали з опалубки