Page 292 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

292
Відносне звуження на повітрі, на відміну від відносного видовження,

є немонотонною функцією акумульованої пластичної деформації з

максимумом на пізніших етапах ХВ (рис. 7.14, крива 1). Це означає, що два
параметри пластичності, рівномірне видовження  р та відносне звуження

пл
 змінюються в протилежний бік зі збільшенням  акум.

На основі принципу незмінності об’єму металу під час пластичної

деформації можна розрахувати його відносне звуження ψ р у момент

досягнення границі міцності, використавши відоме рівняння [207]:

ε = ln (1/(1 – ψ)). (7.3)

Оскільки параметр ε р, що використовують в розрахунках, відповідає

початку формування шийки внаслідок зародження тріщини всередині зразка,

отримане значення ψ р можна розглядати як непрямий показник опірності

сталі до зародження тріщини за навантаження розтягом. Відповідні значення

нанесені на рис. 7.14 у вигляді кривої 2, вони свідчать про відносно низьку

опірність досліджуваного матеріалу до зародження тріщин.

50

40

;  р , % 30

8 1 2 3

4
4

0
0,0 0,3 0,6 0,9 1,2
 пл
акум

Рисунок 7.14 – Відносне звуження перлітних прутків на повітрі (1, 2)

та за катодної поляризації (3, 4) залежно від акумульованої пластичної

деформації. 1, 3 – експериментально отримані значення, 2, 4 – розраховане

рівномірне звуження ψ р