Page 297 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

297
часточках цементиту, витягування аж до руйнування перетинок фериту між

ними та формування в’язкого ямкового (димплового) рельєфу (рис. 7.18а-

в). Зі зростанням кількості етапів ХВ здатність сталі до пластичного

деформування вичерпувалася і, як наслідок, рельєфність центральної

частини в’язкого злому зменшувалася внаслідок потоншення пластинок

фериту і цементиту та розтріскування самого цементиту. На ділянці косого

злому, який відповідає долому прутка, також переважав в’язкий ямковий

рельєф (рис. 7.18г). Параболічна форма гребенів, які окантовують ямки на

часточках цементиту, свідчить про домінування на цьому етапі руйнування

механізму зсуву, що властиво випробуванням на повітрі.

а б

в г

Рисунок 7.18 – Злом прутка П4, випробуваного на повітрі, у центральній

частині (а–в) та ділянка долому (г)