Page 301 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

301
Разом з тим, статистично в перерізі зразків завжди є зерна з більш та

менш сприятливою орієнтацією феритних та цементитних пластинок в їх

межах стосовно напряму деформування арматурного прутка під час ХВ.
При цьому за сприятливішої орієнтації зерна, як правило, витягуються

сильніше, тоді як за несприятливої – якщо і не розтріскуються вже під час

інтенсивного деформування, то зв’язок між структурними складовими в

них, імовірно, суттєво слабне. На кожному етапі ХВ до процесу пластичного

деформування залучається щораз більша кількість зерен із щораз менш

сприятливою орієнтацією відносно напрямку деформування. Через різницю

в мірі деформування суміжних, але суттєво розорієнтованих зерен, когезія

між ними знижується і вздовж меж їх розділу виникають дефекти, злиття

яких під час випробувань на розтяг під впливом водню спричиняє

міжзеренне розтріскування.
Крім того, після третього і наступних етапів ХВ спостерігали

поширення розтріскування всередину перлітних зерен (на міжфазні межі

між пластинками цементиту і фериту), що особливо помітно за вищої

роздільної здатності (рис. 7.21). Відзначили також зниження рельєфності
зломів з домінуванням під час їх формування механізму квазівідколу, що

можна пояснити зменшенням і самих перлітних зерен у поперечному
перерізі прутка, і віддалей між пластинками фериту і цементиту в їх межах,

які, власне, визначали крок поширення внутрішніх мікротріщин від дефекта

до дефекта.

Тому, за сумісного впливу технологічного чинника, завдяки якому

зросла міцність арматури, але при цьому сформувалась розпорошена у

перерізі зразків внутрішня пошкодженість, спричинена невідповідністю

зміни розмірів структурних складових у суміжних зернах, та наводнювання

як чинника окрихчення, енерговитрати на руйнування перетинок між

найближчими елементами вторинного мікророзтріскування знижувалися.

Як наслідок, зі збільшенням кількості етапів ХВ на зломах зразків зростає