Page 303 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

303
Таким чином, із проведеного аналізу випливає, що чим вища ступінь

деформування арматури під час ХВ, тим більше ознак крихкого руйнування,

спричиненого наводнюванням, проявляється на зломах зразків. Поетапна

пластична деформація перлітних прутків, хоч і в контрольованих

технологічним процесом межах, попри покращення їх характеристик міцності,
призводить до зростання кількості дефектів уздовж меж зерен і міжфазних

меж усередині них, які є енергетично сприятливими осередками накопичення

водню і його молізації. Під впливом локально накопиченого водню

формувалася зона розриву, характерною особливістю якої є множинне водневе
мікророзтріскування та домінування квазівідкольного механізму руйнування

на зломі на ділянці його зародження. Таким чином, фрактографічно доведено

зростання схильності до ВО арматурних прутків під впливом ХВ.
Руйнування зразків безпосередньо в околі їх бічної поверхні має певні

особливості (рис. 7.22). За умов наводнювання руйнування від бічної поверхні

зразків зароджувалося типово від поверхневого дефекту, яким зазвичай було

одне із зерен, уздовж меж якого з суміжними зернами відбулось

розтріскування через сумісний вплив їх несприятливої орієнтації одне
відносно одного та окрихчувальний вплив водню. Найчіткіше таку схему

зародження руйнування фіксували на зразку у вихідному стані (рис. 7.22а),
коли в структурі сталі переважали практично рівновісні зерна (див. рис. 7.1а,

б). Проте навіть після найжорсткіших умов деформування арматури ХВ на її
поверхню завжди виходила певна кількість зерен з несприятливою

орієнтацією пластинок цементиту і фериту, які під час випробувань на розтяг

ставали енергетично вигідними шляхами як для дифузії водню, так і для

руйнування. У таких зернах пластинки фериту і цементиту розташовані в

площині, перпендикулярній до напряму пластичного деформування прутка

під час його ХВ, і на зломах візуалізуються у формі ділянок з чіткою

пластинчастою морфологією перліту (рис. 7.22б). На ділянках злому, які

відповідали зернам, орієнтованим уздовж напряму вальцювання, а отже,

упоперек напряму поширення руйнування, спостерігали круглі сліди від