Page 288 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

288
Для обох параметрів ефект більш виражений за нижчої швидкості

деформування, оскільки в цьому випадку вплив водню на метал триваліший.

За вищої на порядок швидкості деформування водень впливає незначно
навіть за потенціалу поляризації –1,4 В, що узгоджується з результатами,

наведеними в праці [336]. Порівняно низька (як для високоміцної сталі)

чутливість до дії водню перлітних прутків після ХВ можна пояснити

декількома факторами: 1) специфічною дрібнозернистою мікроструктурою

та зменшеною відстанню між пластинами фериту та цементиту в перліті; 2)

низьким коефіцієнтом дифузії водню ~10 см/с; 3) стискальними
–12
напруженнями на поверхні прутків, створеними в процесі ХВ, які

сповільнюють поглинання водню.

7.4 Аналіз зміни характеристик пластичності стальних арматурних

прутків, зміцнених поетапним холодним волочінням, за дії водню

7.4.1 Особливості зміцнення перлітної сталі холодним волочінням

Попередньо напружені арматурні прутки, що отримують внаслідок ХВ,

знайшли широке застосування у будівництві завдяки високій міцності, що

дозволяє зменшити металоємність залізобетонної конструкції. Процес

виготовлення таких прутків із стальних заготовок (гарячекатаних стрижнів

більшого діаметра) зазвичай охоплює 5–7 проходів через волоку, під час
кожного з яких сталь пластично деформується. Процесу ХВ піддають саме

перлітні евтектоїдні сталі, структура яких під час активного пластичного

деформування здатна трансформуватися [333–335]: перлітні зерна

витягуються і переорієнтовуються у напрямі волочіння, а в межах самих

перлітних зерен відбувається потоншення ламелей фериту і цементиту, що

дозволяє уникнути значного накопичення пошкоджень у процесі

виготовлення такого матеріалу. Зокрема, в табл. 7.5 наведено динаміку