Page 286 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

286
наявні в літератури дані. Для уточнення згаданого ефекту випробували

гладкі зразки зі стальних прутків П7 за різних швидкостей деформування

зразка в широкому діапазоні потенціалів поляризації [215, 351–353].

Результати якісно узагальнені в таблиці 7.4

Таблиця 7.4 – Кількісні результати випроб на розтяг стальних прутків

П7 у модельному розчині порової рідини з pH 12,5 [215]

E, В –0,4 –0,6 –0,8 –1,0 –1,1 –1,2 –1,4

–6
7,5×10 – – – – – + + +
–1
, с
–7
7,5×10 – – – – + + +
Примітка – руйнування на повітрі (за межами ЕХ комірки); + руйнування

у розчині

Як видно з таблиці, вплив середовища стає помітним лише за

потенціалів катодної поляризації, від’ємніших чим –1,1 В. Саме при цьому

–1
–6
потенціалі за вищої швидкості деформування зразка ( = 10 с )
руйнування спостерігали як в межах ЕХ комірки, так і поза її межами. Однак
за нижчої на порядок швидкості деформування при тому самому потенціалі

усі випробувані зразки зруйнувалися в межах комірки, тобто в частині, яка

була під катодною поляризацією. Слід зазначити, що саме цьому потенціалу

відповідає початок виділення водню на сталі в досліджуваному середовищі

(див. рис. 7.3). Це однозначно свідчить на користь руйнування за

механізмом водневого окрихчення, оскільки в цьому випадку тривалість

експерименту забезпечує пролонгований вплив водню на метал.

Порівняння кривих розтягу прутка перлітної сталі П7 за різного

потенціалу катодної поляризації наглядно ілюструє чутливість

досліджуваної сталі до ВО (рис. 7.9). Наводнювання суттєво не вплинуло

на границю плинності сталі, тоді як границя міцності не була досягнута у

випадку випробувань в наводнювальному середовищі.