Page 290 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

290
У літературі достатньо досліджень стосовно механічної поведінки та

особливостей руйнування таких деформованих прутків за різних умов

експерименту, однак вони отримані на зразках з надрізом або попередньо

наведеною тріщиною [134, 149, 335, 354], і увага зосереджена на напруженому

стані у вершині тріщини. Дослідження на гладких зразках не є належним

чином систематизовані, вони ускладнені разючою анізотропією властивостей

прутків і значним розкидом даних. Водночас важливо прояснити

закономірності впливу водню на зародження тріщин від поверхні зразка та їх

поширення в прутку без попередньо наведених концентраторів напружень.

7.4.2 Оцінка пластичності стальних прутків за істинними

кривими розтягу

Як свідчить аналіз істинних діаграм розтягу сталі σ– ε на повітрі (рис.

7.12), рівномірне видовження зразків поступово знижується з кожним

етапом ХВ, тоді як їх характеристики міцності покращуються [212, 352].

Така механічна поведінка відповідає загальноприйнятим уявленням про

деформаційне зміцнення матеріалу.

Рисунок 7.12 – Істинні діаграми розтягу на повітрі прутків перлітної

сталі у вихідному стані (П0) та після і-етапу ХВ (П1–П6)