Page 280 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

280
Зразок витримували в корозивному середовищі 24 год для насичення

ним бетону та проникнення середовища до металу з боку циліндричної

поверхні зразка. Застосували кілька режимів анодної поляризації, змінюючи

напругу в межах 10…40 В. Високі значення прикладеної напруги зумовлені

значним опором бетонного покриву та розмірами ЗБ зразка. За

найжорсткішого режиму вже через 18 год зафіксовано тріщину на

циліндричній поверхні зразка (рис.7.6б), тоді як за найнижчої напруги

розтріскування спостерігали тільки після 36 діб через найнижчу інтенсивність

корозії арматури в останньому випадку, на що вказує найменший струм і

пришвидшеної корозії, що реєстрували в часі τ експерименту (рис. 7.7).
Інтегруванням отриманих часових кривих розрахували кількість

електрики q, що була витрачена на реакцію розчинення заліза, а за законом

Фарадея обчислили його масу m (таблиця 7.3).

10 3

2
i, мA

1

1

0,1

0,1 1 10 100 t, год

Рисунок 7.7 – Зміна густини анодного струму в часі за напруги 10 В (1),

20 В (2) та 40 В (3)

Встановлено, що за найжорсткіших умов корозії потрібна найменша

кількість корозійних продуктів, щоб створити розклинювальний тиск на

межі арматура–бетон, що призводить до тріщиноутворення в бетонній

матриці. Вважають [346], що не всі утворені корозійні продукти створюють