Page 154 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

154

4.2.3 Особливості випробувань на удар сегментів тонкостінних труб

Ударну в’язкість КCV сталей визначають [218] на призматичних зразках

із V-подібним надрізом радіусом 45 глибиною 2 мм (рис. 2.7). У випадку

досліджень тонкостінних труб слід враховувати, що товщина стінки

досліджуваної труби не дозволяє виготовити зразки стандартного перерізу
(10×10 мм), тому зразки із заготовок-сегментів, вирізаних у поперечному

напрямі до осі труби (див. рис. 4.8) виготовляли меншої товщини, що

відповідала товщині її стінки (4,5 мм).
Оскільки зразки з труб вирізали у напрямі, перпендикулярному до

напряму вальцювання, то вони мали форму сегмента з радіусом труби. Для

забезпечення стійкості такого зразка під час випробувань на удар розробили

спеціальні вкладки, у яких вставляли кінці зразків (рис. 4.12). Розроблена
конструкція дає можливість оцінити ударну в’язкість сталей на зразках з

максимально можливою товщиною, близькою до товщини труби.

Рисунок 4.12 – Зразок у вкладках для випробувань на удар

Важливою характеристикою конструкційних матеріалів є їх

температура крихко-в’язкого переходу, яку визначають на основі

випробувань на удар, будуючи криві холодноламкості як зміну ударної

в’язкості від температури. Для побудови таких кривих проводили

о
випробування у діапазоні температур від –40 С до +20 С. Для охолодження