Page 21 - 2
P. 21

21

                         Для першого типу систем (як приклад взято систему «корозійнотривка

                  сталь – киплячий розчин MgCl 2») характерним є зменшення числа циклів до

                  руйнування  зі  зменшенням  частоти  навантаження,  тобто  зі  збільшенням

                  тривалості випробувань підвищується роль корозійного процесу. Швидкість

                  росту  втомної  тріщини  в металі  у  цій  системі  збільшується  з підвищенням

                  агресивності  середовища  та  зменшенням  частоти.  Для  вказаної  системи

                  (сталь 4340 при К Imax > К Iscc) експериментально доведено, що максимальний

                  приріст тріщини відповідає швидкості її росту при КР.

                         Автори  [29]  дослідили  вплив  частоти  віднульового  розтягу  за

                  синусоїдальним  і  трапецевидним  циклами  на  корозійно-механічну  міцність


                  високоміцних сталей типу 15ХН3ДМ, 12ХН5ДМФ і сталі 30ХГСНА з  0,2 =

                  8001400  МПа.  Експерименти  проводили  під  статичним  і  циклічним

                  навантаженням за однакового рівня діючих напружень  max. Ці сталі у 3,5%-

                  ному розчині NaCl представляли систему без схильності до КР, і ці ж сталі в

                  розчинах,  які  викликають  КР,  –  систему  зі  схильністю  до  КР.  В  якості

                  розчинів,  що  викликають  КР,  використовували:  киплячий  50%-ий  розчин

                  NH 4NО 3 (КР за механізмом анодного розчинення); 20%-ий розчин H 2SO 4 + 30

                  г/л  NaCl  (КР  за  механізмом  водневого  окрихчення);  3%-ий  розчин  NaCl  +

                  NaF+ FeCl 3, рН (імітує розчин у вершині тріщини, викликає КР) та 3,5%-ий

                  розчин NaCl + K 2Cr 2O 7 (пасиватор, викликає КР).

                                                                              -4
                         Діапазон  частот  у  дослідах  –  від  1,7·10   до  1,7  Гц  за  відносної
                  деформації 0,51,25% за чистого згину, або за напружень від 0,5 до 0,9  0,2

                                                           -4
                  при віднульовому розтязі – 1,7·10  0,17 Гц.

                         Отримані  експериментальні  результати  дали  підставу  для  деяких
                  узагальнень  щодо  взаємного  впливу  процесів  КР  і  корозійної  втоми,  які


                  зводяться  до  наступного.  Корозійно-механічне  руйнування  сталей  у

                  корозивних середовищах може зумовлюватися фізичною втомою, корозійним

                  чи  адсорбційним  впливом  середовища  або  КР  під  дією  розтягувальних

                  навантажень. Залежно від дії тих чи інших чинників (характеристик сталей і

                  розчинів, умов та спектру навантажень тощо) вирішальна роль у руйнуванні
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26