Page 18 - 2
P. 18
18
Цитована робота – чи не єдина з дослідження впливу сірководневого
середовища на швидкість росту тріщини в сталях за циклічного
навантаження з накладанням статичних розтягувальних напружень.
Капінос В.І. [34] вивчав опір руйнуванню сталей 45, 30ХГСНА і 20ХН,
термічно оброблених, на різну міцність, за циклічного кручення з
накладанням осьових розтягувальних навантажень, рівних 0,3 т сталі, в
знекисненому розчині NaCl, який періодично насичували сірководнем або
сумішшю сірководню та вуглекислого газу, а також в аерованому 3%-му
розчині NaCl. Найнижче значення умовної границі корозійної втоми
зафіксовано для сталі 30ХГСНА з трооститною структурою в знекисненому
3%-му розчині NaCl, насиченому сірководнем і сумішшю сірководню з
вуглекислим газом. Для зразків з ферит-перлітною і сорбітною структурами
вплив сірководню нижчий. Цей факт автор пояснює різною чутливістю
досліджених структур до водневої крихкості.
У зв′язку з незначною кількістю публікацій щодо руйнування сталей
під циклічними навантаженнями у сірководневих середовищах, для
визначення напрямків подальших досліджень корисну інформацію можна
отримати, проаналізувавши вплив різних чинників: механічних властивостей
сталей, їх структури, рівня напружень, характеристик циклу тощо, на
малоциклову корозійну втому в інших середовищах, насамперед, у морській
воді та її моделі – 3%-му розчині NaCl [35-43]. Враховуючи наводнювальну
дію сірководневих середовищ, особливу увагу слід звернути на вплив
катодної поляризації на зміну корозійно-втомних характеристик сталей.
Доведено [44], що морська вода в природних умовах в більшій мірі
знижує корозійну тривкість хромонікелемолібденових сталей, ніж її
лабораторний аналог – 3,5%-ий розчин NaCl. Тривала (5000 і 10000 год)
експозиція ненавантажених зразків сталей в морській воді у відкритому морі
сприяла зниженню їх витривалості при наступних випробуваннях на
малоциклову втому (f = 0,1 цикл/хв) внаслідок утворення глибоких
корозійних виразок на поверхні [45].