Page 98 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

98

Таблиця 2.1 – Хімічний склад алюмінієвих сплавів, використаних для

анодування.

Марка Вміст елементів, мас.%

сплаву Fe С Si Mn Cr Ti Al Cu Mg Zn

АД0 0,12 0,03 0,02 0,04 0,03 0,03 99,6 0,04 0,04 0,05

Д16Т 0.5 - 0.4 0.6 0.1 0.15 92,4 4.2 1.5 0.2

Перед анодуванням поверхні зразків очищали від залишків мастил з

використанням віденського вапна (розчин двох компонент (CaO + MgO) у воді),

промивали струменем проточної води з наступним освітлюванням у водному

розчині (400 г/л) нітратної кислоти HNO 3. Тоді зразки висушували струменем

гарячого повітря впродовж 5 хв та розташовували у ванні з електролітом,
приєднавши його до джерела живлення як анод. Для інтенсифікації процесу

анодування до базового електроліту додавали сильний окиснювач, яким був
50% медичний перекис водню (пергідроль), за його концентрації (30…70) г/л.

2.1.2 Методика твердого анодування в імпульсному режимі

Для зменшення енерговитрат та підвищення інтенсивності процесу

синтезу анодованих шарів на поверхні алюмінієвих сплавів застосували

імпульсний режим їх отримання. Принципова схема і створене устаткування

показані на рис. 2.3 та 2.4 відповідно. Синтез анодованих шарів здійснювали

Рисунок 2.3 – Принци-

пова схема установки для

реалізації холодного анодуван-

ня в імпульсному режимі.