Page 100 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

100

самого анодованого шару, так і нарощування його товщини, що ускладнює

процес синтезу (рис. 2.6). Тому в початковий момент цієї серії експериментів з

анодування алюмінієвих сплавів електроліт охолоджували до –5 С.

а б

Рисунок 2.6 – Температурна залежність втрати маси W анодованого шару

(а) та часові залежності втрати маси W самого алюмінієвого сплаву АД0 залеж-

но від температури випробувань, яка означена цифрами біля кривих (б), що

припадали на одиничну площу поверхні їх взаємодії з базовим електролітом.

Реалізація анодування за низької температури давала змогу здійснювати

його впродовж тривалого часу (до 3 годин). Температура електроліту при цьому

залишалась на рівні (–5…–4) С.

2.1.3 Методика формування ПЕО шарів на металах

ПЕО шари синтезували на поверхні газотермічних покриттів, отриманих

електродуговим або плазмовим методами напилювання на підкладку із

алюмінієвого сплаву Д16 (рис. 2.7) [304].

Для плазмо електролітного оксидування використали катодно-анодний

режим синтезу, дотримуючись співвідношення катодного І к та анодного I а

струмів І к / I а = 1. Густину струму впродовж імпульсів підтримували на рівні

20 А/дм , використавши для цього методику і устаткування з наступною
2

схемою розташування зразків і підведених електричних імпульсів (рис. 2.8).