Page 52 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 52
52
бар'єрного шару та розвиток пор, що зароджуються. На стадії 2 досягається
пікова напруга та з'являються основні пори. На етапі 3 напруга падає до області
напівстаціонарної напруги, де поширюються основні пори і пориста плівка
потовщується з постійною швидкістю. Однак на етапі 3 твердого анодування
напруга може значно зростати при поширенні великих пор. Остання поведінка
досі ще не до кінця вивчена. Коли в процесі анодування як основний легуючий
елемент є мідь, виділення кисню і швидке розчинення частинок другої фази
[83-85] впливають на реакцію напруга-час та морфологію анодних плівок.
1.2.1 Електроліти для твердого анодування
За характером протікання процесу та властивостями одержаних оксидних
плівок електроліти для анодування можна поділити на три групи:
1. Електроліти, які не розчиняють і слабо розчиняють оксид алюмінію
(нітрати, борна кислота, бура, фосфати). Утворення оксидної плівки обме-
жується дуже малою товщиною (до 0,1…1,0 мкм) через великий активний
електричний опір плівки.
2. Активні електроліти, що сильно розчиняють оксид алюмінію (їдкі луги,
хлоридна кислота, хлориди). Плівка значної товщини не утворюється через
високу швидкість її хімічного розчинення в електроліті.
3. Середньоактивні електроліти (кислоти: сульфатна, щавлева, хромова,
фосфорна; сульфати, галуни). Залежно від умов проведення процесу одержують
плівку, товщина та властивості якої змінюються у широких межах (1…
300 мкм). Найчастіше отримують плівки товщиною 50-150 мкм.
Відомо, що найпоширеніший електроліт для анодування алюмінію – це
водний розчин сульфатної кислоти. Згідно проведених досліджень [86] часто
застосовують такий режим товстошарового анодування: концентрація сульфат-
2
ної кислоти 200 г/л; густина струму 2,5…5 А/дм ; напруга 15-120 В; температура
електроліту -4…+4°С; час анодування 240 хв.; товщина покриття до 175 мкм.
Для отримання оксидів товщиною 150-250 мкм зазвичай необхідне охолодження
електроліту та виробу. Дедалі більшого поширення набуває використання
