Page 56 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

56

імпульс високого струму. Занадто високе значення робочого циклу, > 90%,

робить процес аналогічний анодуванню за постійного струму. Коли він занадто

низький, то розчинення оксиду буде перевищувати його утворення. Твердість

покриття та зносостійкість погіршуються. Автори встановили, що найсприятли-

віший робочий цикл складає 70-80% [51, 54, 99, 103]. Робочий цикл 50% також

можна використовувати [104, 105], коли метою є зменшення дефектів у

сплавах, складних для анодування. Що стосується частоти, то в літературі

зустрічаються два основних підходи: швидкий імпульсний (частота > 101 Гц

[106-112] і повільний (частота < 10–1 Гц [113-117]. Дослідження обох методів

показали покращення анодних властивостей у порівнянні з класичним аноду-

ванням постійного струму. Ці два підходи були порівняні лише в одній роботі,

виконаній з чистим алюмінієм (AA1100), анодованим сульфаміновою кислотою

при 20°C. Він показав, що чим вища частота, так і вищі показники щодо твер-

дості, товщини та компактності [118]. Натомість таке систематичне порівняння

недоступне для легованого алюмінію. Всупереч результатам попереднього дос-

лідження, інша робота над AA6061 у сульфатно-щавлевій кислоті при 10-20°C

виявила, що вищі частоти збільшують оксидну дефектність [119]. В [51]

анодування імпульсним струмом проводилося на зразках з алюмінієвого сплаву

5005, (мас.%): 98,3% Al, 0,2% Cu, 0,1% Mn, 0,8% Mg, 0,1% Zn, 0,4% Fe, 0,1% Si.

Зразки були твердо анодовані у водному розчині сульфатної кислоти з

3+
3
3
3
додаванням іонів Al (216 г/дм H 2SO 4, 3,5 г/дм Al +) при T = −4, 0, + 4°C. Час
анодування був між 21,9 і 50,6 хв, різним для кожного зразка, для того, щоб
отримати товщину покриття, між 50 і 60 мкм. Для всіх зразків спостерігалась

стовпчаста структура, характерна для анодних покриттів. Істотних змін між

поперечними перерізами покриттів не помічено. Пористість на мікрофотогра-

фіях СЕМ оцінили як 5-7% незалежно від умов анодування. Найбільше

2
значення пористості 10%, отримано для T = −4°C, I on = 6 A/дм . Очевидно, що

підвищена температура ванни не збільшує пористість покриття, оскільки тепло,
що утворюється на межі розділу метал / оксид ефективно розсіюється під час