Page 61 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

61

де: R = 10 мм – радіус колії зносу. Значення об'єму зносу покриттів

відповідали втратам їх маси від 0,6 до 0,8 мг. Потім специфічні швидкості

зношування I були розраховані відповідно до рівняння (1.4):

І= V/PL (1.4)

де: P, L і V– прикладене навантаження, відстань ковзання та об’єм зносу

відповідно.

Питомі швидкості зносу, усереднені за 9 значеннями, представлені на

2
рис. 1.10б. Покриття, отримані при T = -4°C, I on = 4 A/дм , хоча характеризу-
ються найвищою твердістю, виявляли найгіршу зносостійкість серед досліджу-

ваних зразків. Це також було покриття з найвищою шорсткістю. Найвища

температура ванни, тобто 4°C, не погіршувала зносостійкість покриттів, але

були отримані найнижчі значення питомої швидкості зносу.

Можна зробити висновок, що параметри анодування не впливають на

стійкість покриття до подряпин. Критичне навантаження, усереднене для всіх

дев’яти зразків, становить 33,9 ± 4 Н. Це нижче порівняно з покриттям,

отриманим на алюмінієвому сплаві 6061 (40,4 Н) [133-135], ймовірно, через

меншу твердість сплаву 5005.

Отже, імпульсно-струмове анодування виконане на зразках алюмінієвого

сплаву 5005 показало, що підвищена температура ванни (4°C) не погіршує

механічні властивості покриттів, такі як стійкість до зносу та подряпин.

Причому найнижчі значення питомої швидкості зношування отримані при Т =

4°С. Найвища твердість покриттів, у свою чергу, спостерігалася при T = -4°C,

2
за струму 4 А/дм .
В дослідженнях [59, 135] зазначено, що основні труднощі, які

виявляються під час процесу анодування, зазвичай пов'язані з неоднорідністю

складу алюмінієвих сплавів, яка ще більше підкреслюється в термічно

оброблених сплавах (таких як AA 7075-T6), в яких підвищення механічної

міцності забезпечується утворенням кількох інтерметалідних осадів.
Критичніші недоліки стосуються різного розподілу струму електричного

поля між матрицею сплаву та інтерметалевими фазами, що зазвичай призводить