Page 343 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

343

0,030 Рисунок 7.51. – Вплив питомого

1 навантаження на коефіцієнт тертя μ у
0,025
2 фрикційній парі із стальним контртілом

0,020

40ХН в синтетичній оливі 5W30: 1 –
0,015
“покриття з гальванічного хрому – 40ХН”;
2 – “ЕДП 90Х17РГС (1,2 МПа – 40ХН”.
0,010
2 4 6 8 10
P, МПа

Рисунок 7.52. – Відносна

зносостійкість покриття

гальванічного хрому (1) та ЕДП

ПД 90Х17РГС напилених за

дозвукового (0,6 МПа) (2) і

надзвукового (1,2 МПа) (3)

режимів повітряного струменю в парі тертя з контртілом із сталі 40ХН при

граничному мащенні з синтетичною оливою 5W30.

7.9 Порівняння ефективності зносостійких розроблених покриттів

Розроблені покриття отримані методом твердого анодування, плазмо-

електролітним оксидуванням та електродуговим методом із порошкових дротів

порівняли із еталонами із алюмінієвого сплаву Д16, гартованої сталі У12,

покриттям із хрому отриманим гальванічним методом та покриттям із суміші

порошків VC + Co напиленого надзвуковим газополуменевим методом (HVOF)

(таблю 7.9). Зразки із цими покриттями порівнювали за твердістю,

зносостійкістю в умовах випробовувань закріпленим абразивом (корундовим

кругом) та незакріпленим абразивом (гумовим кругом із кварцевим піском),

відносними енергозатратами та екологічністю процесу.

Встановлено, що твердо анодовані покриття отримані за імпульсного

режиму синтезу на алюмінієвому сплаві АД0 мають підвищену мікротвердість

(~700HV) та підвищують зносостійкість алюмінієвого сплаву Д16 у 20 разів за