Page 339 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

339

Для фрикційних пар ЕДП – бабіт Б16 відмічено, що коефіцієнт тертя

незначно зменшувався при зростанні питомого навантаження та був трохи

меншим за значенням ніж у пари ЕДП – бронза БРС 30. Проте характер

фрикційної взаємодії виявився іншим ніж у пари ЕДП – бронза БРС 30.

Металографічним аналізом встановлено, що гострі виступи на поверхні ЕДП не

стають ріжучими крайками. Це зумовлено інтенсивним шаржуванням поверхні

бабіту частинками мікронних розмірів із гострих виступів поверхні ЕДП. В

подальшому фрикційна взаємодія відбувається між поверхнею ЕДП та

поверхнею бабіту захищеного мікрочастинками втіленими у поверхню бабіту.

Зношування покриття гальванічного хрому відбувається шляхом схоплю-

вання між поверхнями бабіту та хрому. В результаті бабіт вириває цілі шматки

хромового покриття, які втілюються у поверхню бабіту (рис. 7.48) та інтен-

сивно зношують пару тертя, внаслідок чого коефіцієнт тертя стрімко зростає

(рис. 7.44в) та відбувається

катастрофічне зношування як

покриття із хрому так і поверхні

бабіту. Загалом необхідно відмітити,

що тиск повітряного струменю при

напиленні покриттів практично не

1 мм
впливає на трибологічні характе-
Рисунок 7.48. – Структура ристики покриттів. Зрозуміло, що

поверхні покриття гальванічного пок¬риття напилені за вищого тиску

хрому після фрикційної взаємодії із повітряного струменю мають більш

бабітом Б 16. дисперснішу структуру, меншу

пористість, вищу когезивну та

адгезивну міцність, незначно вищу мікротвердість та менший рівень напружень

розтягу, але можуть акумулювати меншу кількість мастила в порах покриття.