Page 334 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

334

Таким чином, отримані результати дослідження особливостей механізмів

зношування покриттів із ПД 90Х17РГС, сформованих за використання до- і

надзвукового повітряного струменю, встановили, що їх абразивна

зносостійкість визначається і розмірами ламелей, і їх складом, і орієнтацією

стосовно напряму тертя. Показано, що ділянки темних ламелей з підвищеним

вмістом бору, вуглецю та кисню є найефективнішим чинником стримування

зносу (особливо, якщо вони орієнтовані перпендикулярно до напряму тертя).

Знос покриття в межах світлих ламелей, де переважають хром та залізо за

нижчого вмісту бору, кисню і вуглецю, відбувається або за механізмом

класичного механічного зносу шляхом дряпання, або ж за механізмом

схоплювання, якщо поверхнева ламелей тонка і піддається пластичній

деформації. Таким чином, однозначно показано переваги використання

надзвукового напилення для покращення властивостей покриттів з ПД за їх

експлуатації в умовах зношування закріпленим абразивом.

7.7.7 Обґрунтування методичного підходу до вивчення механізмів

зношування

Особливості механізмів зношування покриттів, нанесених методом

електродугового напилювання, аналізували за їх випробувань в умовах

закріпленого та незакріпленого абразиву (рис. 7.43). Для цього порівнювали

ознаки зносу покриттів, нанесених СД (сталь 65Г) та ПД (ФМІ-2 та 70Х16Р3) за

різної швидкості розпилювального потоку повітря (дозвукова за тиску 0,6 МПа

та надзвукова –1,2 МПа).

Проведений аналіз показав доцільність підвищення тиску розпилюваль-

ного потоку повітря, оскільки на поверхні зносу за випробувань закріпленим і

не закріпленим абразивом виявили меншу кількість пошкоджень, спричинених

вириванням ламелей (порівняння рис. 7.43в, г та рис. 7.43є, ж). Окрім цього, за

однакової надзвукової швидкості розпилення дефекти у вигляді крихких
відколів на поверхні зносу покриття із суцільних дротів (рис. 7.43а, д) були

істотно глибшими ніж на поверхнях, отриманих розпиленням порошкових