Page 124 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

124

В дослідженнях використали програмно-апаратний комплекс (ПАК).

Завдяки вольтамперометричній системі СВА-1БМ він забезпечив автоматиза-

цію електрохімічних досліджень. До його складу входила модернізована

установка СВА-1БМ, IBM-сумісний комп’ютер, автономний проточно-водяний

термостат U3 (для стабілізації температури під час проведення досліджень).

Спеціальне програмне забезпечення (на мові Borland C+, пристосованій під

DOS) дало змогу постійно контролювати та налагоджувати систему під вимоги

різних режимів проведення досліджень. Програма забезпечувала:

• керівництво і контроль за процесом вимірювань потенціостату;

• запис даних з потенціостата;

• збереження даних в ПК для їх подальшого оброблення;

• одночасне відтворення та математичне оброблення отриманих
результатів;

• можливість імпортування отриманих даних для використання в
інших стандартних пакетах програмного забезпечення.

Під час досліджень як електрод порівняння використовували хлорсрібний

електрод типу ЭВЛ-1М1. Швидкість зміни потенціалу становила 2 мВ/с.

Отримані поляризаційні криві використали для визначення швидкості корозії

та отримання інформації про корозійні процеси, спричинені контактом

аналізованих покриттів з корозійними середовищами.

Корозійно-електрохімічну поведінку розроблених покриттів і

синтезованих шарів досліджували у технічній воді та 3%-му водному розчині

хімічно чистого NaCl у дистильованій воді. Тривалість експозиції зразків у

середовищах становила 8 діб за його температури 20 ± 0,5С.

2.3.3 Методика рентгенофазового аналізу покриттів

Фазовий склад зміцнених поверхневих шарів зразків досліджували на

дифрактометрі ДРОН-3 з використанням Cu K α-випромінювання за кроку

вимірювання 0,05° і напруги 31 кВ. Профілі дифрактограм уточнювали