Page 123 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

123

поверхню покриття) визначили об’єм самого покриття без підкладки V ЕДП. І

нарешті, визначали відкриту поруватість за нижче наведеною формулою:

V
П = гасу  100% (2.11)
V ЕДП

2.3.2 Особливості досліджень корозійно-електрохімічних

властивостей покриттів

Для встановлення процесів, що можуть відбуватися під час взаємодії

аналізованих покриттів з корозивними середовищами використали вольтампе-

рометричні методи досліджень. За базові характеристики систем метал –

середовище прийняли поляризаційні криві як залежності густини струму і від

потенціалу Е аналізованої поверхні. Усі поляризаційні криві фіксували у по-
тенціодинамічному режимі, який найкраще підходив для досліджень реальних

процесів взаємодії середовищ з поверхнями покриттів на алюмінієвих сплавах.
Під час досліджень використовували електрохімічну комірку (рис. 2.27).

На поверхні попередньо зачищених тонким шліфувальним папером і
знежирених ацетоном зразків обмежували робочу частину, використавши для

2
цього циліндричні комірки площею 2 см . За площею робочого електрода S та
силою струму між робочим і допоміжним електродами І визначали густину

Рисунок 2.27 – Принципова схема комірки

для електрохімічних досліджень з накладанням по-

ляризації: 1 – електрохімічна комірка; 2 – випробу-

вальне середовище; 3 – допоміжний електрод (ДЕ);

4 – електрод порівняння (ЕП); 5 – робочий елект-

род (РЕ); 6 – відповідні клеми для під’єднання до

потенціостату всіх трьох електродів.

струму поляризації робочого електрода як і = І / S.