Page 110 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 110

110

                      За вмісту бору понад 0,003 мас.% в структурі сталі формуються бориди,

               які  не  впливають  на  фазовий  склад  сталі.  Лише  та  частина  бору,  що

               розчинилась у твердому розчині може впливати на фазовий склад сталі. Вплив

               0,003 мас.% розчиненого у сталі бору сумірний з впливом 1,5 мас.% нікелю у її

               складі. Вважали, що бор у складі покриттів на основі заліза буде впливати на їх

               фазовий склад так само як і він впливає за його наявності в сталі, тобто його

               вплив буде еквівалентним впливу 1.5 мас.% Ni у покритті.



                      2.1.4.5     Експериментальне            визначення         вмісту       елементів       у

               порошковому дроті і напиленому покритті

                      Вміст  вуглецю  в  ПД  і  в  напиленому  покритті  визначали

               кулонометричним методом відповідно до рекомендацій  ГОСТ 225361-77. Для

               цього  ПД  нарізали  на  шматочки  довжиною  2  мм,  а  покриття  відривали  від

               підкладки  і  подрібнювали  на  шматочки  завбільшки  ~22  мм.  Після  цього

               приблизно  по  1,0 г  шматочків  ПД  та  отриманого  покриття  спалювали  за

                                                    о
               температури  близько  1770  С  у  струмені  кисню.  Утворений  внаслідок
               спалювання  вуглекислий  газ  розчинявся  у  розчині  дистильованої  води,  до


               складу якого входило по 100 г хлористого калію і хлористого стронцію та 10 г
               борної кислоти (з розрахунку на 1 л розчину). Через поглинання різної кількості


               вуглекислого  газу  у  цьому  розчині  його  кислотність  змінювалась  і  тоді  на
               підставі  показів  індикаторної  системи  рН-метра  можна  було  оцінити  вміст


               вуглецю у спалених пробах.



                      2.2 Методи атестації механічних властивостей зміцнених поверхневих

               шарів.

                      2.2.1  Методика  визначення  мікротвердості  анодованих,  плазмо-

               електролітних шарів та електродугових покриттів.

                     Мікротвердість  анодованих  шарів  визначали  відповідно  до  вимог  ГОСТ

               9450-76 [310]. Заміри здійснювали і на їх поверхні, і на поперечних шліфах (по

               їх  товщині),  використовуючи  для  цього  мікротвердомір  ПМТ–3.  Крім  того
   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115