Page 24 - Реферат_Ткачук
P. 24

22

          фіксується лише гідрид титану TiH2 (рис. 17 а), в той час як за вищих напруг
          формується  покриття,  яке  містить  ГА,  монокальцій  фосфат  моногідрат
          Ca(H2PO4)2H2O  і  пірофосфат  титану  TiP2O7  (рис. 17 б).  У  діапазоні  напруг
          140…180 В товщина осадженої плівки становить 2…13 мкм, а середній розмір
          пор 0,5…1 мкм. За напруг 200 і 220 В формується ГА покриття зі сфероїдальною
          структурою товщиною 140 і 240 мкм відповідно; середній розмір пор становить
          13…20 мкм. Показано, що збільшення тривалості осадження за напруги 220 В
          від  3  до  9 хв  сприяє  росту  фази  гідроксиапатиту.  Корозійна  тривкість
          ГА покриттів у розчині Рінгера за 37 °С покращується зі збільшенням напруги
          осадження від 180 до 220 В завдяки зміщенню фазоутворення в бік формування
          ГА.















               Рис. 17. Дифракційні спектри (а, б) і співвідношення Ca/P (в) для ГА покриття,
          сформованого на титані в електроліті 3% H3PO4 + гідроксиапатит залежно від напруги
                             осадження: 1 – 140; 2 – 160; 3 – 180; 4 – 200; 5 – 220 В.

                 Проте  ГА,  сформований  в  електроліті  3% H3PO4 + гідроксиапатит,
          забезпечує занадто високу шорсткість поверхні (8 мкм), що є неприйнятним,
          оскільки  відомо,  що  поверхні  зі  шорсткістю  Ra > 2  мкм  погіршують
          остеоінтеграцію та створюють вищий ризик розвитку бактеріальної колонізації.
          Окрім цього у сформованому ГА співвідношення Ca/P наближається до 0,5, що
          не  відповідає  співвідношенню  Ca/P,  характерному  для  кісткової  тканини
          (рис. 17 в).
               Для  збагачення  поверхневого  шару  титану  під  час  процесу  ПЕО  іонами
          кальцію та фосфору, а, відповідно, і для підвищення співвідношення Ca/P було
          використано лужний електроліт (1M КОН; Са10(РО4)6(ОН)2 – 100 г/л) (pH=14),
          що пов'язано з його вищою електропровідністю. Досліджено вплив концентрації
          гідроксиду калію KOH від 0,5М до 2М на формування ГА покриття на технічно
          чистому титані ВТ1-0 за напруги осадження 160 В протягом 1 хв за імпульсного
          режиму  осадження.  Сформовані  ГА  покриття  мають  пористу  структуру
          (рис. 18 а). Зі збільшенням концентрації KOH зростає як поруватість покриття
          (від 4 до 25%), так і середній розмір пор (від 2,02 до 3,99 мкм), що пов'язано з
          більшою  кількістю  іскрових  мікророзрядів  під  час  процесу  ПЕО.  За  низької
          концентрації  KOH  (0,5М)  формується  несуцільне  покриття  з  високою
          шорсткістю поверхні (Ra=2,82 мкм).
               Встановлено,  що  за  концентрацій  КОН ≥ 1М  на  титані  утворюються
          поруваті покриття зі сфероїдальною структурою, характерною для ГА покриття,
          та  помірною  шорсткістю  (Ra=1,52...1,68 мкм)  поверхні  (рис. 18 а).  Зі
          збільшенням концентрації електроліту фазовий склад покриття змінюється від
          Ca10(PO4)6(OH)2  до  CaTiO3  (рис. 18 б),  причому  найбільший  вміст  фази  ГА
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29